Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

не по душе (не по сердцу)

  • 1 по сердцу

    ПО ДУШЕ < ПО СЕРДЦУ> кому быть, прийтись
    [PrepP; these forms only; subj-compl with copula (subj: usu. human or abstr) or postmodif]
    =====
    to be pleasing to, liked by s.o.:
    - X пришёлся Y-y по душе X appealed to Y < to Y's heart>;
    - X was to Y's liking < taste>;
    - Y took a fancy < a shine> to X;
    || Neg X Y-у не по душе Y doesn't care for X;
    - [in refer, to a decision, response, plan etc] thing X doesn't sit too well with Y;
    - [in refer, to some food, medicine, environmental conditions etc] thing X doesn't agree with Y.
         ♦ Сталин был против постановки "Гамлета", вероятно, потому же, почему он был против "Макбета" и "Бориса Годунова" - изображение образа властителя, запятнавшего себя на пути к власти преступлением, было ему не по душе (Гладков 1). Stalin was probably against it [putting on Hamlet] for the same reason that he was against putting on Macbeth or Boris Godunov: such portraits of rulers whose road to power had been strewn with corpses did not appeal to him in the least (1a).
         ♦ Незнакомец понравился Жаннет, хотя был он немолод и некрасив... Этот человек... пришёлся ей по сердцу (Эренбург 4). Jeannette liked the stranger, although he was neither young nor handsome....This man...had something that appealed to her heart (4a).
         ♦...Закон, каков бы он ни был... все-таки имеет ограничивающую силу, которая никогда честолюбцам не по душе (Салтыков-Щедрин 1). A law, whatever it may be...still has a limiting force, which is never to the liking of the ambitious (1a).
         ♦ Я думаю, она презирает коммунальные квартиры и служба в таком нарядном доме ей очень по душе (Чуковская 2). How she must despise communal flats! It must be very much to her taste to work in such a smart place (2a).
         ♦ И очень [Солженицын] по душе мне пришелся. Сильный, пытливый разум, проницательный и всегда предельно целеустремлённый (Копелев 1). And I had taken quite a fancy to him [Solzhenitsyn]. His strong, questioning mind was penetrating and always maximally goal-oriented (1a).
         ♦ Был ему по сердцу один человек: тот тоже не давал ему покоя; он любил и новости, и свет, и науку, и всю жизнь... (Гончаров 1). There was only one man he was fond of, and he, too, gave him no peace: a man interested in the latest news, in people, learning, and in life as a whole... (1b).
         ♦ "...Она [княжна Болконская] мне очень нравится, она по сердцу мне..." (Толстой 7). "I like her [Princess Bolkonskaya] very much, I feel drawn to her..." (7a).
         ♦ Можно болеть, можно всю жизнь делать работу не по душе, но нужно ощушать себя человеком (Трифонов 5)....A person can get sick, a person can spend his whole life working at something he doesn't really care for, but what is important is to feel himself a human being (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > по сердцу

  • 2 по душе

    I
    ПО ДУШАМ( ПО ДУШЕ obs) поговорить, побеседовать с кем; разговор, беседа и т.п.
    [PrepP; these forms only; adv or nonagreeing modif]
    =====
    (to talk with s.o.) frankly, candidly, freely, without hiding anything:
    - have a heart-to-heart (with s.o.);
    - talk (speak) to s.o. heart to heart;
    - a candid conversation (talk).
         ♦ Времени до отхода поезда было предостаточно, и они славно посидели, и выпили, и потолковали по душам на прощание (Айтматов 2). There had been plenty of time before the train left, and they had sat there enjoying a drink and having a heart-to-heart talk before they parted (2a).
         Был... ещё один человек, с которым она могла поговорить по душам, - Степан Андреянович (Абрамов 1) There was one other person she could speak with heart to heart: Stepan Andreyanovich (1a).
    II
    ПО ДУШЕ < ПО СЕРДЦУ> кому быть, прийтись
    [PrepP; these forms only; subj-compl with copula (subj: usu. human or abstr) or postmodif]
    =====
    to be pleasing to, liked by s.o.:
    - X пришёлся Y-y по душе X appealed to Y < to Y's heart>;
    - X was to Y's liking < taste>;
    - Y took a fancy < a shine> to X;
    || Neg X Y-у не по душе Y doesn't care for X;
    - [in refer, to a decision, response, plan etc] thing X doesn't sit too well with Y;
    - [in refer, to some food, medicine, environmental conditions etc] thing X doesn't agree with Y.
         ♦ Сталин был против постановки "Гамлета", вероятно, потому же, почему он был против "Макбета" и "Бориса Годунова" - изображение образа властителя, запятнавшего себя на пути к власти преступлением, было ему не по душе (Гладков 1). Stalin was probably against it [putting on Hamlet] for the same reason that he was against putting on Macbeth or Boris Godunov: such portraits of rulers whose road to power had been strewn with corpses did not appeal to him in the least (1a).
         ♦ Незнакомец понравился Жаннет, хотя был он немолод и некрасив... Этот человек... пришёлся ей по сердцу (Эренбург 4). Jeannette liked the stranger, although he was neither young nor handsome....This man...had something that appealed to her heart (4a).
         ♦...Закон, каков бы он ни был... все-таки имеет ограничивающую силу, которая никогда честолюбцам не по душе (Салтыков-Щедрин 1). A law, whatever it may be...still has a limiting force, which is never to the liking of the ambitious (1a).
         ♦ Я думаю, она презирает коммунальные квартиры и служба в таком нарядном доме ей очень по душе (Чуковская 2). How she must despise communal flats! It must be very much to her taste to work in such a smart place (2a).
         ♦ И очень [Солженицын] по душе мне пришелся. Сильный, пытливый разум, проницательный и всегда предельно целеустремлённый (Копелев 1). And I had taken quite a fancy to him [Solzhenitsyn]. His strong, questioning mind was penetrating and always maximally goal-oriented (1a).
         ♦ Был ему по сердцу один человек: тот тоже не давал ему покоя; он любил и новости, и свет, и науку, и всю жизнь... (Гончаров 1). There was only one man he was fond of, and he, too, gave him no peace: a man interested in the latest news, in people, learning, and in life as a whole... (1b).
         ♦ "...Она [княжна Болконская] мне очень нравится, она по сердцу мне..." (Толстой 7). "I like her [Princess Bolkonskaya] very much, I feel drawn to her..." (7a).
         ♦ Можно болеть, можно всю жизнь делать работу не по душе, но нужно ощушать себя человеком (Трифонов 5)....A person can get sick, a person can spend his whole life working at something he doesn't really care for, but what is important is to feel himself a human being (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > по душе

  • 3 не по душе

    см. тж. по душе
    smb. does not like smb., smth.; it is not to smb.'s liking; it seems distasteful to smb.

    - Я замечала в жизни не раз, что тёщи не очень-то бывают мужьям по сердцу... (Ф. Достоевский, Преступление и наказание) — 'I have noticed more than once in my life that husbands don't quite get on with their mothers-in-law...'

    Любимов покраснел и уткнулся носом в сводки. Николай видел, что начальнику цеха не по душе призыв Диденко, но он не понимал, отчего. (В. Кетлинская, Дни нашей жизни) — Lyubimov flushed and bent low over the progress sheets. Nikolai could see that Didenko's words weren't to the shop manager's liking but he couldn't understand why.

    - Я этого человека давно знаю. Откровенно скажу - не по душе он мне... (Ю. Трифонов, Студенты) — 'I have known him for a long time. To be frank, I don't like him.'

    Сергуня, конечно, слушал, но всё это становилось ему всё больше не по душе. (И. Ракша, Весь белый свет) — Sergunya was of course listening, but the whole thing was becoming more and more distasteful to him.

    Русско-английский фразеологический словарь > не по душе

  • 4 прийтись по душе

    smb. takes (took) a liking (a fancy) to smb., smth.; smth. suits smb. to the ground

    - Там живёт художник наш знаменитый, Чоросов, - слыхали, наверно. Однако старикан сердитый, но ежели ему по сердцу придётесь, всё покажет, а картин у него красивых - гибель! (И. Ефремов, Озеро Горных Духов) — There lives our famous artist, Chorosov - you've probably heard of him. He's a surly old fellow, but if he takes a liking to you, he'll show you everything. And he's got a lot of beautiful paintings.'

    Оружейное дело пришлось Матвею по душе. Ухватился он за него так, что через год или два уже сам стал мастером. (В. Кочетов, Журбины) — Work in the armoury suited Matvei down to the ground. He took such an interest in it that in a year or two he became an armourer himself.

    Русско-английский фразеологический словарь > прийтись по душе

  • 5 по душе

    см. тж. не по душе
    по душе (по сердцу) (кому кто, что)
    smb., smth. is to smb.'s liking (taste)

    Вокруг Моссовета поднимались дома-громадины. Он с радостью узнавал их. Вот это дома так дома. Вот эти были ему по душе. (И. Ракша, Евразия) — Around the building of Moscow City Soviet colossal houses towered up. Those were really what he would call houses. Those were really to his taste.

    Стены дома были сложены из могучих сосновых брёвен... - и это было по душе Николаю Николаевичу. (А. Ким, Отец-лес) — The walls of the house were made up of huge flawless pine logs... And this was to Nikolai Nikolayevich's liking.

    Русско-английский фразеологический словарь > по душе

  • 6 не по сердцу

    (кому кто, что)

    Русско-английский фразеологический словарь > не по сердцу

  • 7 приходиться

    313 Г несов.
    1. сов.
    2. кому, кем (sugulane) olema; он \приходитьсяодится мне дядей ta on minu onu; ‚
    \приходитьсяодиться v
    по сердцу кому kellele meeltmööda v meele järele olema;
    \приходитьсяодиться v
    прийтись не ко двору кому kõnek. kelle seltsi v sekka mitte sobima;
    год на год не \приходитьсяодится kõnekäänd aastad ei ole vennad, igal aastal oma nägu;
    раз на раз не \приходитьсяодится kõnekäänd ega alati ühtviisi lähe, iga kord on ise lugu

    Русско-эстонский новый словарь > приходиться

  • 8 Д-384

    ПО ДУШЕ (ПО СЕРДЦУ) кому быты,, прийтись PrepP these forms only subj-compl with copula ( subj: usu. human or abstr) or postmodif) to be pleasing to, liked by s.o.: X пришёлся Y-y по душе - X appealed to Y (to Y's heart) X was to Y's liking (taste) Y took a fancy (a shine) to X Y was fond of person X Y felt drawn to X Y went for thing X
    Neg X Y-y не по душе = Y doesn't care for X
    (in refer, to a decision, response, plan etc) thing X doesn't sit too well with Y (in refer, to some food, medicine, environmental conditions etc) thing X doesn't agree with Y.
    Сталин был против постановки «Гамлета», вероятно, потому же, почему он был против «Макбета» и «Бориса Годунова» - изображение образа властителя, запятнавшего себя на пути к власти преступлением, было ему не по душе (Гладков 1). Stalin was probably against it (putting on Hamlet) for the same reason that he was against putting on Macbeth or Boris Godunov: such portraits of rulers whose road to power had been strewn with corpses did not appeal to him in the least (1a).
    Незнакомец понравился Жаннет, хотя был он немолод и некрасив... Этот человек... пришёлся ей по сердцу (Эренбург 4). Jeannette liked the stranger, although he was neither young nor handsome....This man...had something that appealed to her heart (4a).
    Закон, каков бы он ни был... все-таки имеет ограничивающую силу, которая никогда честолюбцам не по душе (Салтыков-Щедрин 1). A law, whatever it may be...still has a limiting force, which is never to the liking of the ambitious (1a).
    Я думаю, она презирает коммунальные квартиры и служба в таком нарядном доме ей очень по душе (Чуковская 2). How she must despise communal flats! It must be very much to her taste to work in such a smart place (2a).
    И очень (Солженицын) по душе мне пришелся. Сильный, пытливый разум, проницательный и всегда предельно целеустремлённый (Копелев 1). And I had taken quite a fancy to him (Solzhenitsyn). His strong, questioning mind was penetrating and always maximally goal-oriented (1a).
    Был ему по сердцу один человек: тот тоже не давал ему покоя он любил и новости, и свет, и науку, и всю жизнь... (Гончаров 1). There was only one man he was fond of, and he, too, gave him no peace: a man interested in the latest news, in people, learning, and in life as a whole... (1b).
    ...Она (княжна Болконская) мне очень нравится, она по сердцу мне...» (Толстой 7). "I like her IPrincess Bolkonskaya) very much, I feel drawn to her..." (7a).
    Можно болеть, можно всю жизнь делать работу не по душе, но нужно ощущать себя человеком (Трифонов 5)....A person can get sick, a person can spend his whole life working at something he doesn't really care for, but what is important is to feel himself a human being (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Д-384

  • 9 нравиться

    1. like

    мне он, пожалуй, нравитсяI rather like him

    как ни странно, вы мне нравитесьI happen to like you

    2. enjoy

    ему нравится жить в Лас-Вегасе, в этом городе игорных домовhe enjoys the sporting life of Las Vegas

    3. enjoyed
    4. please; like
    Синонимический ряд:
    быть по душе (глаг.) быть по вкусу; быть по душе; быть по нраву; быть по сердцу; приходиться по вкусу; приходиться по душе; приходиться по нраву; приходиться по сердцу

    Русско-английский большой базовый словарь > нравиться

  • 10 КАК

    как же
    как же, как же
    как небо и земля

    Большой русско-английский фразеологический словарь > КАК

  • 11 лугаш

    лугаш
    Г.: лыгаш
    -ем
    1. мешать (помешать) что-л., водя чем-л.; болтать, взбалтывать, взболтать; взбивать, взбить; перемешивать (перемешать) чем-л.

    Совла дене лугаш перемешать ложкой;

    муным лугаш взбить яйцо.

    Чал ӱдырамаш кружкашке вӱдым темыш, вара ик совла содым пыштыш да чытырыше кидше дене лугыш. В. Иванов. Седая женщина налила воду в кружку, потом положила туда ложку соды и помешала дрожащей рукой.

    (Марка:) А мый цементым лугем. Н. Арбан. (Марка:) А я мешаю цемент.

    Сравни с:

    пудыраташ
    2. мешать, смешивать, смешать что-л. с чем-л.; размешивать, размешать, перемешивать, перемешать

    Шолдыра дене тыгыдым лугаш смешать крупное с мелким;

    шун ден ошмам лугаш перемешать глину с песком;

    вӱд дене ломыжым лугаш размешать воду с золой.

    Черланенак отыл дыр? Ӱй ден мӱйым луген коч. И. Иванов. Не заболел ли ты? Ешь, перемешав масло с мёдом.

    Молан уке гын кӱлын шӱмышкӧ пышташ. Лавыра ден шӧртньым иктышке лугаш. В. Регеж-Горохов. К чему же тогда была необходимость принять к сердцу. Грязь и золото смешать в одно.

    Нине еҥ-влак дене молыштым нигузеат иктыш лугаш огеш лий. С этими людьми ни в коей мере нельзя смешивать других.

    Сравни с:

    вараш
    3. замешивать, замесить; творить, затворить; приготовлять (приготовить) однообразную жидкую массу, размешивая, разминая что-л. в жидкости

    Руашым лугаш замесить тесто;

    вӱдеш лугаш замесить в воде.

    – Тушто шукак от шого дыр? Кечываллан мый мелнам лугенам. С. Чавайн. – Ты не задержишься там, наверное? На обед я замесила тесто на блины.

    4. путать, запутать; перепутывать (перепутать) что-л. с чем-л.; принимать (принять) одно за другое; говорить, рассказывать, неточно передавая суть, последовательность событий

    Кож дене пӱнчым лугаш перепутать ель с сосной;

    изаж дене шольыжым лугаш путать братьев.

    Сложный предложенийым икгай членан предложений дене ида луго. «Мар. йылме» Не путайте сложные предложения с предложениями с однородными членами.

    – Чыталте, Вачий, тудо шке каласкала, тый лугет веле, – Вачийын ӧрдыжшым Еренде тӱкалтыш. Б. Данилов. – Подожди, Вачий, он сам расскажет, ты только путаешь, – Еренде ткнул в бок Вачию.

    5. крутить, покрутить; вертеть, повертеть; вилять; вильнуть; поворачивать из стороны в сторону

    Ала-кушеч, пакча гычла, почшым луген, пырыс кудал лекте. П. Корнилов. Откуда-то со стороны огорода, вертя хвостом, выбежала кошка.

    Баркас, мыйым ончал-ончал колтен, почшым луга. М.-Азмекей. Поглядывая на меня, Баркас крутит хвостом.

    6. перен. сеять раздоры; смуты, мутить, вызывать волнение

    Еш илышым лугаш посеять раздор в семье;

    еҥ коклам лугаш сеять смуту в народе.

    – Керемет! Ала ия гыч толын лектын, шып илышым луга! – Кырля кутыра. М. Евсеева. – Чёрт! Появился откуда-то, сеет смуту в спокойной жизни! – говорит Кырля.

    Ме тудым (Зориным) апшат пашалан кондышна, а тудо калыкым гына лугаш пиже. Н. Лекайн. Мы пригласили Зорина для кузнечного дела, а он мутит народ.

    Сравни с:

    пудыраташ
    7. перен. бередить, раздражать, беспокоить, причинить боль (душе, сердцу)

    Тиде палыде лийме Айдушын чонжым тӱвыт луга. М. Шкетан. Это неожиданно случившееся очень беспокоит душу Айдуша.

    Ала мыйынат ик мутем вес шӱмын ласкажым луген. А. Иванова. Может и моё одно слово причинило боль другому сердцу.

    Составные глаголы:

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > лугаш

  • 12 приходиться

    прийтися, приттися и придтися
    1) (быть в пору, в меру, кстати) бути до міри, приходитися, прийтися (до міри), приставати, пристати, припадати, припасти до чого; срв. Подходить 5. [А ну ваша домовина, чи до міри буде? (Рудан.). Ляж у домовину. Чи як- раз вона пристане? (Рудан.)]. Как раз (точь в точь) -тися (образно) - як-раз упасти, так і влипнути куди. [Хватнули той клинчик, розгорнули каптан, - якраз він туди і впав (Март.). Приміряють той черевичок, а він так і влип, як там був (Рудч.)]. Сапоги -шлись мне по ногам - чоботи мені прийшлися до міри (до ноги). Ключ -шёлся к замку - ключ прийшовся, пристав до замка, (к висячему) до колодки. -диться под меру - приходитися до міри. Дверь не плотно -дится - двері не щільно (не щитно) пристають. -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву - припадати (припасти) до смаку (до вподоби, до сподоби, до серця, до душі), іти в смак, підходити (підійти) до думки, сподобатися, уподобатися кому, в уподобі кому бути; срв. Вкус. [Ті слова дуже припали їй до смаку (Н.-Лев.). Тут ми й спізналися і одна одній припали до вподоби (Кониськ.). Які книжки більш до душі припадають селянам (Єфр.). Йому до серця припали прості люди (Єфр.). Пристав ми до душі (Франко. Пр.). Мабуть і я йому підійшов до думки (Крим.)]. Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. - не йти в смак, не йти в лад, не приставати до душі (до серця), не лежати на серці кому и т. п.; срв. Вкус. День на день не -дится - день на день не випадає;
    2) (доставаться кому на долю; причитаться) припадати, припасти (редко припастися), упадати, упасти, випадати, випасти, доводитися, довестися кому. [Тепер на душу припадає вдвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.). На день упадає заробітку по півкарбованця (Г. Барв.). Така мені гірка доля випала (М. Вовч.). Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться (Куліш)]. Мне -дится с вас пять рублей - мені припадає з вас (маю одержати з вас) п'ять карбованців. Мне -дится доплатить вам десять рублей - мені треба (мені упадає, я маю) доплатити вам десять карбованців;
    3) припадати, припасти, випадати, випасти. Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца - це свято (цей день) припадає на неділю (и в неділю), на кінець місяця. [На понеділок припадав того року останній день, коли ще можна було вінчати (Єфр.). Тимчасом зближалась друга Пречиста, а припадала в суботу (Свидн.)]. Пасха в том году -дилась 29-го марта - Великдень того року випадав (припадав) на 29-те березня;
    4) кому кем - доводитися кому ким. Он -дится ему в родстве - він доводиться йому родичем. [Макухинський піп доводився нашому родичем, небожем у-других (М. Вовч.)];
    5) (безл.: приводиться) доводитися, довестися, випадати, випасти, упадати, упасти, припадати, припасти, (редко) доходитися, дійтися кому. [Найтяжче доводилося і доводиться селянству (Доман.). На довгім віку усього доведеться (Номис). Випало мені якось бути у його в хаті (М. Вовч.). Упало йому знов іти лісом (Манж.). Там припало нам ночувать (Март.). Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати (Ант.-Драг.). В салдати йому не припадало йти (Грінч.). Як мені доходилось - він знає (Черк.)]. Мне -дилось, -шлось много терпеть - мені доводилося (довелося) багато терпіти. Вам -дётся отвечать - вам доведеться відповідати. Мне -шлось проработать всю ночь - мені довелося, випало, працювати цілу ніч; (должен был) мусів працювати цілу ніч. Тяжело ему -шлось - тяжко йому довелося (випало, дійшлося). Не вмочь, не подсилу -дится - несила стає (що робити). Живи как -шлось, как -дётся - треба жить, як набіжить, живи, як трапиться. Когда -дётся - коли (час) випаде, коли трапиться. Где -дётся, -шлось - де припало, де трапиться, де трапилось; срв. Где попало (Попадать). Кого -дётся - кого трапиться. К слову -шлось - до слова припало. [Посватаю, кого трапиться (Н.-Лев.)]. Так жить (делать) не -дится (не подобает) - так жити (робити) не випадає (не впадає, не приходиться, не годиться). [Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.). Біля границі не впада будувати світлиці (Номис). Не приходиться москаля дядьком звати (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - прийт`ись
    1) прихо́дитися, прийти́ся

    прийти́сь кста́ти — прийти́ся до ре́чі (до ладу́); ( пригодиться) знадоби́тися, прида́тися, зда́тися

    2) (падать на какой-л. день, на долю) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся
    3) (быть необходимым, неизбежным) безл. дово́дитися, довести́ся; ( случаться) безл. трапля́тися, тра́питися
    4) (несов.: доводиться) дово́дитися
    5) (обходиться в какую-л. цену) обхо́дитися, обійти́ся; ( стоить) ко́штувати, несов., сов.

    Русско-украинский словарь > приходиться

  • 13 шӱмеш пиждыме

    не по сердцу, не по душе; не нравится, несимпатичный, неприятный

    (Улазе) ала-молан шӱмеш пиждыме. П. Корнилов. Извозчик почему-то не по сердцу.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    шӱм

    Марийско-русский словарь > шӱмеш пиждыме

  • 14 шӱмыш пиждыме

    не по сердцу, не по душе; не нравится, несимпатичный, неприятный

    (Улазе) ала-молан шӱмеш пиждыме. П. Корнилов. Извозчик почему-то не по сердцу.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    шӱм

    Марийско-русский словарь > шӱмыш пиждыме

  • 15 cœur

    (m) сердце
     ♦ à cœur vaillant rien d'impossible смелость города берёт
     ♦ à cœur-joie вволю, досыта
     ♦ à votre bon cœur! подайте милостыню!
     ♦ aller droit au cœur проникнуть в душу; взять за сердце
     ♦ avoir du cœur à l'ouvrage относиться с любовью к тому, что делаешь
     ♦ avoir du cœur au ventre быть деятельным, энергичным
     ♦ avoir le cœur à gauche et le portefeuille à droite (ирон.) быть за левых только на словах
     ♦ avoir le cœur gros [ serré] быть расстроенным, подавленным
     ♦ avoir le cœur libre быть ни в кого не влюблённым
     ♦ avoir le cœur sec быть чёрствым, бездушным
     ♦ avoir le cœur sur la main быть великодушным и щедрым
     ♦ avoir le cœur sur les lèvres быть открытым и искренним
     ♦ avoir mal au cœur; ▼ avoir le cœur entre les dents; ▼ avoir le cœur barbouillé; ▼ avoir le cœur sur les bords des lèvres чувствовать приступ тошноты
     ♦ avoir un cœur d'artichaut быть слишком влюбчивым, ветреным
     ♦ avoir un haut-le-cœur испытывать приступ тошноты, отвращения
     ♦ barbouiller le cœur [ l'estomac] вызывать тошноту
     ♦ de bon [ grand] cœur
      1) охотно
      2) от чистого сердца
     ♦ ça fait mal au cœur от этого сердце кровью обливается
     ♦ ça soulève le cœur от этого с души воротит
     ♦ cœur et chaumière с милым рай и в шалаше
     ♦ connaître qn par cœur знать как самого себя; насквозь видеть кого-л.
      1) особая расположенность; увлечение
      2) порыв
     ♦ crève-cœur неудача, досада, огорчение
     ♦ d'abondance de cœur от избытка чувств
     ♦ de meilleur cœur c большой готовностью
     ♦ détours [ les plis et les replis] du cœur тайники сердца; сокровенные мысли
     ♦ dîner [ souper] par cœur обойтись без обеда [без ужина]
     ♦ donner à qn du cœur [ au ventre] подбодрить кого-л.; придать храбрости кому-л.
     ♦ en avoir gros sur le cœur [ sur la patate] быть очень расстроенным; иметь камень на сердце
     ♦ j'en ai gros sur le cœur у меня тяжело на сердце; на душе кошки скребут
     ♦ en avoir le cœur net выяснить до конца; окончательно удостовериться в чём-л.
     ♦ en plein cœur в самом центре; в самой гуще; в разгар
     ♦ épancher le cœur излить душу
     ♦ faire bon cœur contre la mauvaise fortune делать хорошую мину при плохой игре
     ♦ faire le joli cœur любезничать, заигрывать
     ♦ haut les cœurs! держись, не падай духом!; выше голову!; гляди веселее!
     ♦ il faut que le cœur se brise ou se bronze жизнь либо разбивает сердца, либо закаляет их
     ♦ joli cœur; ▼ bourreau des cœurs сердцеед
     ♦ joli [mignon] comme un cœur [un amour] очень миленький; просто прелесть (о ребёнке)
     ♦ laisser parler son cœur поступать так, как подсказывает сердце
     ♦ le cœur a ses raisons que la raison ne connaît pas у сердца свои законы, неподвластные рассудку
     ♦ le cœur de l'enfant est le magasin de porcelaine душа ребёнка – хрупкое сокровище
     ♦ le cœur de qch суть чего-л.
     ♦ le cœur d'un homme est un abîme; ▼ on ne voit pas les cœurs чужая душа – потёмки
     ♦ le cœur lui a manqué он смалодушничал
     ♦ le cœur n'a pas de rides любви все возрасты покорны
     ♦ le cœur n'y est pas к этому душа не лежит
     ♦ le cœur qui soupire n'a pas ce qu'il désire вздыхать присуще неудовлетворённому сердцу
     ♦ [lang name="French"]loin des yeux, loin du cœur с глаз долой, из сердца вон
     ♦ mal de cœur тошнота
     ♦ mon petit cœur мой миленький (ласка тельное обращение к ребёнку)
     ♦ n'avoir pas le cœur à qch не иметь охоты [склонности] к чему-л.
     ♦ je n'ai pas le cœur à qch [ à faire qch] у меня не лежит душа к чему-л.
     ♦ ne pas avoir le cœur à la danse быть не расположенным веселиться; не иметь повода для веселья
     ♦ il n'a pas le cœur à la danse ему не до веселья
     ♦ ne pas porter qn dans son cœur недолюбливать кого-л.
     ♦ par cœur наизусть
     ♦ parler [ causer] de cœur à cœur поговорить по душам
     ♦ peser sur le cœur угнетать, тяготить
     ♦ pour en avoir le cœur net для очистки совести
     ♦ prendre qch à cœur принимать что-л. близко к сердцу
     ♦ reprendre cœur приободриться; воспрянуть духом
     ♦ rester [ demeurer] sur le cœur [ l'estomac] надолго остаться неприятным осадком
     ♦ retourner le cœur взволновать до глубины души; перевернуть душу
     ♦ rire de bon cœur смеяться от души
     ♦ sans-cœur бессердечный человек
     ♦ savoir par cœur знать наизусть, вдоль и поперёк
      1) отдаться чему-л. с радостью и энтузиазмом
      2) отвести душу; натешиться; дать себе волю
     ♦ sentir [ comprendre] par le cœur предчувствовать
     ♦ si le cœur vous en dit если вам так уж хочется
     ♦ son cœur est un coffre fort он думает только о деньгах; для него существуют только деньги
     ♦ sonder le cœur de qn заглядывать кому-л. в душу
     ♦ tant que le cœur me bat [ me battra] пока буду жив
     ♦ [lang name="French"]vin sur lait rend le cœur gai, lait sur vin rend le cœur chagrin для поддержания духа запивай молоко вином, но не наоборот
     ♦ y aller de bon cœur заняться чем-л. охотно, с удовольствием

    Современная Фразеология. Русско-французский словарь > cœur

  • 16 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 17 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 18 понравиться

    Синонимический ряд:
    прийтись по душе (глаг.) показаться; полюбиться; приглянуться; прийтись по вкусу; прийтись по душе; прийтись по нраву; прийтись по сердцу

    Русско-английский большой базовый словарь > понравиться

  • 19 йӓнг семеш

    Г.
    по сердцу (по душе), по нраву

    Ох, техень ӹлӹмӓш шӱм семеш агыл. Н. Ильяков. Ох, такая жизнь не по душе.

    Сравни с:

    семын

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    семеш

    Марийско-русский словарь > йӓнг семеш

  • 20 шӱм семеш

    Г.
    по сердцу (по душе), по нраву

    Ох, техень ӹлӹмӓш шӱм семеш агыл. Н. Ильяков. Ох, такая жизнь не по душе.

    Сравни с:

    семын

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    семеш

    Марийско-русский словарь > шӱм семеш

См. также в других словарях:

  • приходиться по сердцу — приходиться по душе, быть по вкусу, приходиться по нраву, быть по нраву, нравиться, быть по душе, быть по сердцу, приходиться по вкусу Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • был по сердцу — прил., кол во синонимов: 30 • был по вкусу (30) • был по душе (30) • был по нраву (30) …   Словарь синонимов

  • был по душе — прил., кол во синонимов: 30 • был по вкусу (30) • был по нраву (30) • был по нутру (19) …   Словарь синонимов

  • быть по душе — внушать к себе симпатию, радовать взор, вызывать к себе симпатию, вызывать симпатию, внушать симпатию, располагать к себе, радовать глаз, ласкать глаз, приходиться по вкусу, прийтись по душе, прийтись по нраву, быть по нутру, быть по вкусу, быть… …   Словарь синонимов

  • оказавшийся по сердцу — прил., кол во синонимов: 20 • был по вкусу (30) • был по душе (30) • был по нраву (30) …   Словарь синонимов

  • пришедшийся по сердцу — прил., кол во синонимов: 20 • был по вкусу (30) • был по душе (30) • был по нраву (30) …   Словарь синонимов

  • прийтись по сердцу — полюбиться, приглянуться, прийтись по душе, быть по вкусу, оказаться по вкусу, понравиться, показаться, прийтись по нутру, быть по нутру, оказаться по нутру, поглянуться, глянуться, быть по душе, прийтись по вкусу, быть по сердцу, оказаться по… …   Словарь синонимов

  • оказавшийся по душе — прил., кол во синонимов: 20 • был по вкусу (30) • был по душе (30) • был по нраву (30) …   Словарь синонимов

  • пришедшийся по душе — прил., кол во синонимов: 20 • был по вкусу (30) • был по душе (30) • был по нраву (30) …   Словарь синонимов

  • не по сердцу — I не п о сердцу, не по с ердцу нареч. качеств. обстоят. разг. 1. Так, что не нравится, приходится не по душе, не по вкусу [вкус II]. 2. Употребляется как несогласованное определение. II не п о сердцу, не по с ердцу предик. разг. Оценочная… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ПО ДУШЕ — что, кто кому быть, прийтись Приятно, нравится. Имеется в виду, что лицу, группе лиц (Х) представляются эмоционально привлекательными чьи л. действия, поступки, мысли, слова, манеры, внешний вид (Р); другое лицо, другая группа лиц (Y); вещь,… …   Фразеологический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»